• Вы находитесь здесь:

  • Главная
  • Школа молодого вчителя

Планування та форми методичної роботи

з молодими спеціалістами Виноградненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Вступ

Сучасний учитель — це людина з високим ступенем соціальної активності й громадянської відповідальності за якість і результатив­ність власної роботи. Їй притаманні професіоналізм, висока науково-теоретична і методична, психолого-педагогічна, теоретична і прак­тична підготовка.

Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учня­ми? Як зорієнтуватися в школі? Що робити для вдосконалення на­вчально-виховного процесу? Врешті-решт, у кого про що запитати? Молодий педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до профе­сійної майстерності педагогів та недостатнім рів­нем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністра­ції, педагогічного колективу, методичної служби.

Робота з молодими педагогами починається вже під час їхньої першої зустрічі з адміністрацією закладу освіти. Під час цієї зустрічі педагоги-початківці в бесіді з директором та його заступниками мають отримати інформацію про школу, традиції колективу, Статут та Правила внутрішньо шкільного розпорядку школи. У бесіді з молодими вчителями потрібно з'ясувати їхні нахили, бажання, інтереси, намагатися вже з цієї бесіди зробити висновок, якої допомоги потребує кожен з них, як найраціональніше використати їхні можливості.

Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого ма­ють непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкіль­ної документації, у роботі з батьками. Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя зале­жить не тільки від його професійної підготовки і особис­тих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціа­тивність і творчість.

Работа «Школи молодого вчителя» регламентована законами України та основними нормативними документами в галузі освіти: «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указами Президента: «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті та іншими діючими документами. Організація роботи з молодими вчителями передбачає дотримання принципів науковості, доступності, варіативності, новизни, зворотного зв'язку за інтересами педагогів.

РОБОТА З МОЛОДИМИ СПЕЦІАЛІСТАМИ - пріоритетна ланка методичної роботи

В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з молодими педагогічними працівниками. Реалізується вона різними шляхами, але основним є організація і проведення на належному рівні методичної роботи.

Методична робота здійснюється практично постійно і найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників, більш динамічно реагує на потреби педагогічної практики, її зміст визначається як загальними цілями побудови української національної школи, так і конкретними знаннями, які витікають з реального стану професійної діяльності педагогічних працівників.

На кожному етапі роботи педагога методична служба надає практичну допомогу вчителям у поліпшенні вивченні основ наук, підвищенні фахового рівня і педагогічної майстерності, вивчає і аналізує стан навчально-виховного процесу в школі, її результативність, сприяє участі їх у різних формах методичної роботи, координує самостійну роботу; ініціює організацію та проведення роботи з молодими спеціалістами, випускниками педагогічних ВНЗ, з метою визначення рівня практичної і морально-особистісної підготовки випускників та надання їм методичної допомоги.

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.

Випускники педагогічних ВНЗ здебільшого мають непогану фахову підготовку, але їм бракує знань і досвіду в питаннях методичної підготовки, діяльності учнівського колективу, ведення шкільної документації, у роботі з батьками.

Професійне становлення та зростання молодого педагога можна умовно поділити на три етапи адаптації:

Перший етап — ознайомлення з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності і початок формування майстерності.

Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі. Молодий педагог характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.

На всіх трьох етапах молодий учитель педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.

Мета організації «Школи молодого вчителя»: допомога молодим фахівцям у їхньому професійному становленні, розв'язанні конкретних проблем методики викладання предмета; сприяння розвитку їх творчого та професійного потенціалу, ознайомленню із сучасними методами і технологіями навчання, ППД і, на цій основі, — виробленню власного педагогічного стилю роботи.

Актуальність організації ШМВ зумовлена:

· неготовністю випускників ВНЗ до практичного розв’язання соціально-педагогічних і психологічних проблем з учнями, батьками, громадськістю;

· недостатньою орієнтацією у навчальних планах і програмах;

· низьким рівнем обізнаності молодих працівників у сфері педагогічних технологій;

· неготовністю брати активну участь у загальному функціонуванні навчального закладу;

· низькою спроможністю молодих педагогів у формуванні навчальної мотивації у школярів;

· низьким рівнем знань та практичних навичок щодо особливостей у роботі з обдарованими, гіперактивними учнями, дітьми з обмеженими можливостями.

Завдання діяльності ШМВ:

· формування вмінь застосовувати теоретичні знання, одержані під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

· створення умов для швидкої та ефективної адаптації молодих освітян до професійної діяльності в умовах зміни вимог до фахових компетенцій;

· набуття молодими та новопризначеними педагогами теорії та практики щодо організації навчально-виховної діяльності у класі;

· вивчення молодими педагогами перспективного педагогічного досвіду;

· ознайомлення із сучасними методами і прийомами навчання, формами організації навчальної діяльності дітей на уроці, інноваційними педагогічними технологіями;

· ознайомлення із сучасними засобами навчання, засвоєння методики їх використання;

· ознайомлення із психолого-педагогічними особливостями роботи з обдарованими учнями та дітьми з особливими потребами;

· формування позитивних комунікативних якостей;

· формування спрямованості особистості молодого педагога на безперервне професійно-педагогічне самовдосконалення.

Основними напрямами роботи школи молодого вчителя є:

· здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України;

· вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих вчителів посадових умінь і навичок;

· поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;

· науково-методична робота з вивчення узагальненого передового педагогічного досвіду (на місцевому, районному рівнях), визначення шляхів творчого його використання;

· здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого педагога.

Індивідуальний план на навчальний рік

Серпень

Планування навчального матеріалу:

1. Види планування: календарне та урочне.

2. Вимоги до сучасного уроку.

3. Складання плану-конспекту уроку.

4. Методичні рекомендації до проведення першого уроку.

5. Обговорення інструктивно-методичних реко­мендацій щодо вивчення шкільних дисциплін.

Вересень

1. Ведення шкільної документації.

• Види шкільної документації.

• Ведення класного журналу.

2. Єдині вимоги до усного і письмового мовлення учнів.

3. Про причини конфліктів між учителями та батька­ми та як їм запобігти.

4. Практичне заняття. Обговорення статті «Навчи дитину вчитися» В. Сухомлинського.

Жовтень

Форми навчання в школі:

1. Урок — основна форма навчання.

2. Структура уроків різних типів.

3. Опрацювання критеріїв результативності роботи вчителя.

Листопад

1. Використання дидактичного та роздаткового матеріалів, наочності на уроках різних типів.

2. Форми і методи, які сприяють ефективному засвоєнню навчального матеріалу.

3. Практичне заняття: виготовлення зразків дидак­тичного матеріалу.

Грудень

Нетрадиційні форми проведення уроків та позашкільної роботи з учнями:

1. Види нестандартних уроків.

2. Практичне заняття: розробка позакласного за­ходу.

Січень

1. Виховна спрямованість програмового матеріалу.

2. Форми роботи, які забезпечують виховання працелюбності, духовності.

3.3 історії педагогіки. Іван Огієнко.

4. Практичне заняття: розробка позакласного за­ходу.

Лютий

Організація та види самостійної роботи учнів на уроках:

1. Місце самостійної роботи під час вивчення теми.

2. Проблеми часу на уроці.

3. Практичне заняття: опрацювання пам'ятки для самостійної роботи з підручником.

Березень

1. Забезпечення учнів раціональними прийомами навчальної праці.

2. Формування розумової культури учнів у процесі навчання.

3. Практичне заняття: самоаналіз проведених уроків.

Квітень

1. Поєднання колективних та індивідуальних форм навчання на уроці

2. З історії педагогіки. Софія Русова — педагог, громадський діяч.

3. Практичне заняття: огляд творчих доробків моло­дих учителів.

Травень

Диференційований підхід до навчання:

1. Моделі диференційованого навчання.

2. Різнорівневі завдання.

3. Практичне заняття: розробка диференційованих завдань.

Робота між засіданнями:1. Робота з батьками: як знайти порозуміння?2. Становлення молодого вчителя в колективі (взаємовідносини з колегами, адміністрацією)

вЧИТЕЛЬ _____________________

Сім золотих правил для вчителя

1. Треба любити те, що робиш. І йти вперед крок за кроком. (І. Павлов.)

2. Мотивуючи оцінки знань, намагайтеся бути діловим, зацікавленим. Вкажіть учневі, над чим йому варто попрацювати, щоб отримати вищу оцінку.

3. Інтелігентом не можна прикинутися. (Д. Ліхачов.)

4. Увічливість виховується тільки ввічливістю і нічим іншим. (В. Джеме.)

5. «Магічна десятка»: полічіть до десяти, перш ніж дати волю своєму гніву. І він видасться вам безглуздим». (В. Джеме.)

6. Мудрець шукає все в самому собі, нерозумна лю­дина — в іншому. (Конфуцій.)

7. Жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передує мала перемога над самим собою. (Л. Леонов.)

8. Перші кроки завжди найважчі. (Р. Тагор.)

Заповіді молодого вчителя-початківця

• Заховайся в свою роботу й тоді ніщо не заважати­ме тобі плідно працювати.

• Будь привітним — і будеш сміливим.

• Не будь зверхнім — і зможеш стати лідером між людьми.

• Умій вимагати і прощати.

• Вір у здібності кожного учня.

• Будь компетентним — і будеш упевненим.

• Прагни вдосконалення щомиті — і зможеш вихо­вати особистість.

• Вір, що кожного учня можна навчити, тільки для цього потрібен час.

• Перетвори процес навчання на радість.

• Будь для учня не взірцем, а суперником, тоді він зможе перевершити тебе.

Пам'ятка вчителя-початківця

1. Приходьте до кабінету за кілька хвилин до дзво­ника, щоб переконатися, чи все готове до уроку, чи до­бре розставлено меблі, чи чиста дошка, чи підготовлено ТЗН, наочність. Заходьте в клас останнім. Привчайте учнів, щоб вони організовано вітали Вас. Огляньте клас, особливо — недисциплінованих учнів. Намагайтеся по­казати учням красу й привабливість організованого початку уроку, прагніть до того, щоб на це йшло щоразу все менше й менше часу.

2. Не марнуйте час на пошуки сторінки свого пред­мета в класному журналі, це можна зробити на перерві. Не привчайте чергових залишати на столі вчителя запи­ску з прізвищами відсутніх.

3. Енергійно розпочинайте урок. Не ставте запи­тання: «Хто не виконав домашнього завдання?» — це привчає учнів до думки, що домашнє завдання можна не виконувати. Ведіть урок так, щоб кожен учень був постійно зайнятий справою, пам'ятайте: паузи, млявість, байдикування — вороги дисципліни.

4. Захоплюйте учнів цікавим змістом матеріалу, створенням проблемних ситуацій, розумовим напру­женням. Контролюйте теми уроку, допомагайте слаб­ким повірити у свої сили. Тримайте в полі зору весь клас. Особливо стежте за тими, в кого увага нестійка. Запобігайте спробам порушити робочий порядок.

5. Частіше звертайтеся з проханнями, запитання­ми до тих учнів, які намагаються займатися на уроці сторонніми справами.

6. Мотивуючи оцінки знань, намагайтеся бути діловим, зацікавленим. Вкажіть учневі, над чим йому варто попрацювати, щоб отримати вищу оцінку.

7. Наприкінці уроку дайте загальну оцінку класові та окремим учням. Нехай діти відчують задоволення від результатів своєї праці. Намагайтеся помічати позитив­не в роботі недисциплінованих учнів, але не робіть цьо­го надто часто та за незначні зусилля.

8. Закінчуйте урок одразу після дзвоника. Нагадайте про обов'язки чергового.

9. Утримайтеся від зайвих зауважень.

10. У разі недисциплінованості учнів намагайтеся обходитися без допомоги інших. Пам'ятайте: наведення дисципліни з допомогою чужого авторитету не дасть вам користі, а швидше зашкодить. За підтримкою кра­ще зверніться до класу.

Поради досвідчених колег молодому вчителю

1. Перед уроком перевіряйте, чи на місці все потрібне, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто в класі.

2. Раціонально використовуйте кожну хвилину уроку.

3. Не витрачайте багато часу для перевірки домаш­нього завдання. Використовуйте різні форми перевірки. Вводьте систему взаємоперевірки.

4. Поясніть учням мету, завдання уроку.(учні 5-11 кл. можуть зробити це самостійно)

5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте учням розв'язати їх самостійно.

6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.

7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці — пропонуйте учням більше писати, розв'язувати прикладів.

8. На уроці кожен учень має бути на виду, до кожно­го шукайте індивідуальний підхід.

9. Під час використання технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте часу, нама­гайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

10. Під час самостійної роботи, усних відповідей не квапте учнів.

Система роботи вчителя

1. Дотримання вчителем правил трудового розпо­рядку.

2. Виконання навчальних програм.

3. Якість уроків.

4. Навчальна, розвивальна і виховна роль.

5. Види і форми контролю якості знань та успішності учнів.

6. Способи навчання самостійного здобування знань.

7. Виховання інтересу до предмета, елементи зацікавлення, система стимулювання й заохочення.

8. Індивідуальна робота з сильними і слабкими уч­нями.

9. Робота із запобігання невстиганню.

10. Система письмових практичних робіт.

11. Питома вага і система творчих робіт.

12. Рівень навчальних досягнень учнів. Письмові й лабораторні роботи. Уміння практично застосовувати знання.

13. Розвиток усного мовлення.

14. Виховна функція вчителя.

15. Позакласна робота з предмета.

16. Ведення журналів.

17. Виконання єдиних вимог до учнів.

18. Техніка безпеки.

19. Піклування про здоров'я дітей.

20. Санітарно-гігієнічні умови кабінетів.

21. Робота вчителя з батьками.

22. Пропаганда педагогічних знань.

23. Самоосвітня робота вчителя.

24. Виступи на педрадах, конференціях. Методичні розробки.

25. Відвідування заходів колег.

26. Проведення відкритих заходів.

27. Педагогічний такт.

28. Професійне зростання.

29. Участь у конкурсах.

30. Виконання громадських доручень.

Основні вимоги до організації уроків

Вимоги до уроку поділяються на дидактичні, виховні, психологічні та гігієнічні.

Дидактичні вимоги до уроку

1. Чітке визначення освітньої мети уроку як вия­ву його освітньої функції (які знання та вміння вчи­тель повинен дати на цьому уроці). Освітня мета має відповідати його освітній функції.

2. Здійснення в своїй системі уроків дидактичних принципів навчання.

3. Обрання найраціональніших методів і прийомів, а також засобів для досягнення визначеної мети уроку.

4. Застосування внутрішніх і міждпредметних зв'язків.

Дидактичні вимоги до уроку

1. Постановка виховної мети уроку і відповідного завдання з виховання (всього класу або окремих учнів) у розумовому, моральному, трудовому напрямах.

2. Врахування індивідуальних особливостей учня, зокрема рівня інтелектуального розвитку, мотивації ставлення до навчання, дії стимуляційних методів.

Психологічні вимоги до уроку

1. Організація та здійснення сприймання, усвідомлення, запам'ятовування та осмислення навчальної інформації.

2. Розвиток довільної та післядовільної уваги учнів, її концентрація на найскладніших і найвідповідальніших заняттях (поняттях, правилах, законах).

3. Застосування мнемонічних прийомів (механічного і смислового) запам'ятовування занять, тренування вмінь на уроці, а також під час виконання домашніх завдань.

4. Розумове виховання та самовиховання особистості в процесі навчання.

Гігієнічні вимоги до уроку

1. Забезпечення чергування методів і прийомів під час уроку, з тим щоб не допускати втоми, розумового пе­ревантаження, особливо у викладанні класної, складної для сприймання теми.

2. Дотримання режиму гігієни, аерації повітря в класі.

3. Стеження за станом здоров'я учнів.

4. Явка вчителя в абсолютно здоровому стані.

Уміння заходити до класу

1. Завчасно з'ясуйте, в якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов'язано із замінами уроків.

2. У кожному класі доберіть собі помічників, які б під вашим керівництвом готували до уроків необхідне на­вчальне приладдя (своєчасно заносити демонстраційні матеріали, прилади тощо).

3. Під час перерви відберіть усі матеріали, потрібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.

4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської й прямуйте до класу.

5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім уч­ням зайти до класної кімнати.

6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з'явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за собою спиною зачиняйте двері.

7. На вашому обличчі має бути вираз задоволення й ледь помітна усмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.

8. Упевненим кроком ідіть до робочого стола, про­тягом двох-трьох секунд уважно огляньте клас, щоб охо­пити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.

9. Зайшовши до класу, не забудьте привітатися.

«Портфоліо» постійно поповнюється необхідними матеріалами. Згодом це буде «центром самоосвіти» вчи­теля.

Значну роль відводимо роботі в школі молодого вчителя «Пошук», напрямами діяльності якої є:

1. Планування роботи вчителя, організація робочого часу.

2. Культура спілкування вчителя з класом, учнями, батьками.

3. Поглиблення психолого-педагогічних знань, методології навчання.

4. Вивчення директивних документів, нормативних та інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки України.

5. Вимоги до календарно-тематичного планування.

6. Вимоги до ведення класних журналів.

7. Сучасні підходи до виховного процесу, до фор­мування всебічно розвиненої особистості на основі традицій національного виховання та особистіснозорієнтованої концепції освіти.

Основні функції учителя наставника:

• професійно-освітні (наставник надає допомогу молодому вчите­лю в удосконаленні його професійних умінь, підвищенні рівня загальнонаукової та методичної підготовки, у формуванні педа­гогічної спостережливості й уяви, педагогічного такту);

• виховна (наставник активно виливає на формування ціннісних орієнтацій, залучення до системи самоосвітньої роботи);

• функція виливу авторитету наставника (ґрунтовно вивчивши здібності молодого вчителя, його нахили, інтереси, ставлення до колективу тощо, наставник повинен намагатися стати авто­ритетом для нього, стимулом для його самовиховання, більш швидкого включення до колективу);

• самоосвітня (наставник вчиться сам для того, щоб допомогти молодому вчителю бути в курсі новітніх досягнень у галузі психологічної і педагогічної науки, викладання, методики спе­ціальних дисциплін).

Педагогічне шефство передбачає також виховання в учительської молоді високих моральних якостей, розвиток творчості й само­стійності. У процесі спілкування з досвідченим колегою недагог- початківець не тільки переймає досвід, зразки, прийоми праці, а й виробляє власний стиль діяльності.

Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативним проявам поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхньому ставленню до колег, учнів, батьків, безвідповідальності щодо виконання повсякденних обов'язків. І в той же час підтри­мують ініціативу, творчий пошук.

І Основні методи роботи, які використовують наставники в школах:

1. Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки з питань наукового змісту предмета, методики викладання.

2. Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого- педагогічної науки, педагогічної практики.

3. Спільне моделювання системи уроків з теми або окремого уроку, виховного заходу.

4. Випереджувальне проведення уроків для молодого колеги.

5. Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-виховного процесу.

6. Спільна підготовка з питань добору дидактичного матеріалу.

7. Відвідування уроків, позакласних занять із подальшим детальним їх аналізом тощо.

Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що в учителів-початківців більшість труднощів носить емоційно-комунікативний характер, серед яких можна виділити такі:

1. Адаптація до педагогічної діяльності.

2. Проблема першого знайомства з класом.

3. Вивчення колективу класу (в умовах незнання методів вихован­ня чи невміння їх застосовувати).

Організація контакту з класом.

5. Вибір правильного тону і стилю взаємостосунків.

6. Управління своєю поведінкою у школі в різних ситуаціях.

7. Уміння звертатися до дітей у ходипедагогічної діяльності.

8. Майстерне володіння словом.

9. Професійно-лексична підготовка.

10. Органічне поєднання дій та спілкування з дітьми. І 1. Уміння спілкуватися в різноманітних ситуаціях (на перерві, під час роботи гуртків, проведення батьківських зборів тощо).

12.Уміння діяти оперативно, гнучко.

Пам’ятка для наставника

1. Разом зі стажистом глибоко проаналізуйте навчальні програми та пояснювальні записки до них.

2. Надайте допомогу стажисту у складанні календарно-тематичного плану, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу для систематичного повторення, практичних і лабораторних робіт, екскурсій.

3. Надавайте допомогу у підготовці до уроків (особливо перших), першої зустрічі з учнями. Найбільш складні теми розробляйте разом зі стажистом. У своєму класі намагайтеся вивчати складний матеріал з випередженням на 2 – 3 уроки, щоб дати стажисту можливість навчитися методики розкриття найбільш складних тем.

4. Озбройте стажиста методикою здійснення тематичного обліку знань, проведення залікових уроків.

5. Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, контрольних, самостійних, залікових робіт.

6. Відвідуйте уроки стажиста з наступним детальним аналізом, запрошуйте його на свої уроки, разом їх обговорюйте.

7. Надавайте допомогу у виборі методичної літератури та організації самоосвітньої роботи.

8. Діліться досвідом, доброзичливо показуючи зразки роботи.

9. Надавайте допомогу своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувайте відмічати досягнення в роботі стажиста.

10. Вчіть не копіювати, не сподіватись на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

11. Намагайтеся залучати стажиста до методичної роботи, поступово підводьте його до інноваційної діяльності.

12. Намагайтеся створити атмосферу творчої співпраці.

Рекомендації до роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз.

4. Випереджувальне відвідування стажистом уроків, що проводяться наставником (якщо є така можливість).

5. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків.

6. Допомога стажисту в розробці уроків, позакласних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвітньої роботи.

8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

10. Допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями.

11. Залучення стажиста до методичної, громадської роботи.

Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем:

• складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей;

• взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням;

• спільні відвідування уроків досвідчених колег і ретельний їх аналіз;

• спільне складання календарно-тематичних планів, конспектів уроків;v

• допомога молодому вчителю у розробці уроків, позакласних заходів;

• надання молодому вчителю рекомендацій щодо самоосвіти;

• ознайомлення молодого вчителя з науково-популярною літературою;

• обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів;

• допомога у роботі з “важкими” дітьми та їх сім’ями;

• залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Період стажування молодих вчителів умовно ділиться на три етапи: ознайомлювальний, основний, заключний.

Ознайомлювальний етап стажування охоплює період від середини серпня до кількох навчальних тижнів. У процесі взаємного знайомства стажиста з керівниками школи, колегами, учнями і батьками перед ним ставляться цілі й завдання майбутньої діяльності, складається індивідуальний план стажування – головний документ, навколо якого будується спільна праця стажиста і наставника.

Другий етап – період із середини жовтня до травня. Він має на меті зміцнити активну соціально-професійну позицію стажиста через розвиток його творчої самостійності; посилити навчальну функцію стажиста.

Наставництво передбачає не лише навчання молодих педагогів, а й забезпечує їхню професійну адаптацію, формує в них прагнення підвищувати науково-теоретичний рівень і професійну майстерність.

На цьому етапі перед молодими спеціалістами стоять завдання:

 оволодіти практичними навичками, необхідними для педагогічної діяльності;

 сформувати вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, у конкретній практичній діяльності;

 вивчити перспективний педагогічний досвід з викладання свого предмета, засвоїти різноманітні методи навчання;

 набути та вдосконалити педагогічні навички виховної роботи з дітьми.

В цей період великого значення має знання наставниками можливостей, сильних і слабких сторін діяльності вчителя-початківця, а також уміння аналізувати хід і результати діяльності, формувати на основі аналізу конкретні завдання, рекомендації та поради молодим вчителям.

Наставники повинні вести спостереження і систематично аналізувати ріст педагогічної майстерності своїх підлеглих, вносити необхідні корективи у свою роботу.

Особливу роль у навчанні фахівця відіграють відкриті уроки та позакласні заходи наставника. Обговорення відвіданих уроків і позакласних заходів – серйозна школа професійного зростання молодого педагога.

Заключний етап стажування – травень і початок червня. Він передбачає підбиття підсумків роботи стажиста. Це короткий, але дуже важливий етап у житті школи та молодого спеціаліста. Він дозволяє не тільки виявити рівень підготовки стажиста, а й намітити перспективи подальшого росту його професійної майстерності

Індивідуальне наставництво розглядається як важливий напрям роботи досвідчених учителів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих педагогів.

У практику методичної роботи ввійшли місячники молодого вчителя, які передбачають:

- співбесіди;

- анкетування молодих учителів “Сучасний урок”;

- нарада з молодими вчителями “Сто порад учителю”;

- ознайомлення з роботою молодих учителів (відвідування уроків наставниками, дирекцією школи);

- надання індивідуальної методичної допомоги;

- взаємовідвідування уроків (молодий спеціаліст – вчитель-наставник);

- консультпункт “Запитуй – відповідаємо”;

- дискусія “Обережно: дитина!”;

- огляд методичної літератури;

- позакласна робота з предмета: олімпіади, конкурси, КВК;

- аукціон методичних ідей;

- відвідування відкритих уроків, позакласних заходів;

- випуск тематичних методичних бюлетенів, шкільних газет;

- тематична виставка “Впроваджуємо спадщину В.О.Сухомлинського”;

- змагання “Шукаємо таланти”;

- конкурс “Наші захоплення”;

- методична оперативна нарада “Про підсумки проведення місячника молодого вчителя”.

Набуває поширення в області й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу.

Навчання в майстер-класі ґрунтується на передачі вчителем особистого досвіду. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо.

Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога в підвищенні його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.

Роботу з молодими вчителями необхідно організувати так, щоб навчити його (за визначенням Б.Тевліна):

 проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

 перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумінню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність школярів;

 спостерігати, сприймати психологічний стан дітей, визначати особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;

 здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;

 ставити завдання, інструктувати дітей, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;

 регулювати взаємини з дітьми, їхніми батьками, колегами, керівниками;

 зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати лінгвістичні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;

 засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, визначати головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;

 вивчати особливості учнів, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу;

 брати участь у експериментальній, творчій роботі, аналізувати результати, ступінь ефективності.

Результативною формою роботи з молодими спеціалістами є школа молодого вчителя.

Основними напрямками роботи школи молодого вчителя можна вважати:

1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України.

2. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих учителів фахових умінь і навичок.

3. Поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів.

4. Науково-методична робота з вивчення узагальненого перспективного педагогічного досвіду, визначення шляхів його творчого використання.

5. Здійснення заходів щодо підвищення освітнього, науково-методичного та культурного рівня молодого вчителя.

ПРОГРАМА РОБОТИ З МОЛОДИМ УЧИТЕЛЕМ

I. Основні завдання стажування:

- набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної
роботи;

- вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у вузі, в конкретній практичній роботі;

- набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;

- вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння
різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів
навчання, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів
навчання, нових педагогічних технологій.

II. Зміст стажування молодого вчителя

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель повинен проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.

Навчальна робота

Стажист повинен:

- вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи;

- протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;

- розробляти поурочні плани, планувати позакласну роботу
відповідно до плану виховної роботи школи;

- у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні
методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп'ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

- брати участь в організації та проведенні факультативних занять (бажано керувати факультативом або провести одне чи декілька занять);

- надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмета;

- проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут, туристичний похід тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

- брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;ктивно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета.

Методична робота

Стажист (молодий учитель) входить до складу шкільного та районного методичних об'єднань і бере участь в їхній роботі:

- за допомогою свого керівника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат, реферат обговорюють на засіданні шкільного чи районного методоб’єднання (після 2-3 років роботи);

- вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп'ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;

- відвідує уроки досвідчених учителів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;

- за час стажування проводить відкриті уроки;

- проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);

- оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й ере участь у її обговоренні.

Робота класного керівника

Стажист повинен виконувати роботу класного керівника (у разі неможливості призначення стажиста класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах).

Для цього стажист:

- вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставнику;

- на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків;

- організовує дитячий колектив з урахуванням вікових та
психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності,
ініціативи та творчості учнів;

- проводить класні збори;

- проводить заходи, спрямовані на розширення культурного
світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування театру, музеїв,
басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);

- згідно із загальношкільним планом здійснює шефську роботу.

А Н К Е Т А молодого вчителя

(проводиться в кінці першого року роботи)

1. Чому Ви обрали професію вчителя (підкреслити, дописати):

а) подобається робота з дітьми;

б) підходить режим і характер роботи вчителя;

в) вирішальний вплив мала любов до даної спеціальності;

г) під впливом бажання здобувати вищу освіту;

д) під впливом інших чинників , яких?).

2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, непедагогічну роботу (підкреслити):

а) так; б) ні;в) не знаю.

3. Чи подобається Вам робота в школі (підкреслити):

а) так; б) байдуже; в) ні.

4. Що подобається Вам найбільше (підкреслити):

а) проведення уроків;

б) позакласна робота з предмета;

в) позакласна виховна робота;

г) робота з батьками;

е) робота над темою самоосвіти;

д) методична робота;

є) громадська діяльність.

5. Чи обрали б Ви знову для вступу, якби можна було повернути час, педагогічний вуз (підкреслити):

а) так;

б) не знаю; в) ні.

6. Що викликає найбільше труднощів у Вашій роботі (підкреслити):

а) підготовка до уроків;

б) організація навчального процесу;

в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами, адміністрацією;

г) підготовка до виховної роботи;

д) проведення виховних заходів;

е) організація свого часу і праці (питання НОП);

є) ведення шкільної документації;

ж) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;

з) інше (що саме?).

7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педагогічної праці (підкреслити):

а) фахову: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

г) з виховної роботи: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

д) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

ж) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, не задоволений;

е) з інших боків (яких?).

8. Як Ви ставитеся до обраної професії (підкреслити):

а) задоволений цілком;

б) більше не подобається, ніж подобається;

в) байдуже;

г) більше подобається, ніж не подобається;

д) зовсім не подобається;

ж) не можу визначитися.

9. Як було організовано ваше стажування (підкреслити):

а) добре;б) задовільно;в) незадовільно.

10. У чому полягало це стажування (підкреслити, дописати):

а) був інтенсивний план стажування;б) був призначений учитель-наставник;

в) була добре організована робота з наставником;

г) цією роботою цікавилася адміністрація;

д) інше (що саме)

На допомогу молодому вчителю

А Н К Е Т А

вивчення запитів молодих учителів

(проводиться в кінці навчального року)

1. Які уроки своїх колег Ви відвідали?

2. Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

3. Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

4. Яку допомогу Ви дістали від наставників?

5. Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

6. Яку методичну літературу Ви використовуєте в підготовці до уроків?

7. Які труднощі Ви відчуваєте під час проведення уроків? Яку, на вашу думку, допомогу слід надавати з метою поліпшення якості роботи?

8. Яких труднощів Ви зазнаєте під час використання наявної навчально-матеріальної бази?

9. Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдосконалення?

10. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

11. Що слід зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об’єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

12. Які загальношкільні заходи (педради, методоб’єднання, психолого-педагогічні семінари, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя, тощо) найбільше Вам запам’яталися? Чому?

13. Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

14. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

15. Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвідування відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема, свого наставника?

16. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

17. Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністрації, наставників?

18. Що необхідно зробити для поліпшення індивідуальної роботи з учнями?

19. Які загальношкільні заходи для учнів Вам найбільше сподобались і були, на Вашу думку, найефективнішими?

20. Чому?

А Н К Е Т А

визначення рівня підготовки молодого учителя

до проведення виховної роботи

1. У чому причина утруднень у виховній діяльності (підкреслити, дописати):

™ мені не подобається займатися виховною роботою;

™ недостатня теоретична підготовка;

™ не вистачає часу;

™ погано володію методами наукової організації педагогічної праці;

™ не бачу результатів своєї праці, що є психологічним бар’єром;

™ інше .

2. Яка допомога Вам потрібна (підкреслити, дописати):

™ допомога адміністрації;

™ допомога наставника;

™ методична допомога в процесі роботи „школи молодого вчителя”;

™ надання готових сценаріїв різних виховних заходів;

™ інше.

™ _______________________________

3. Які виховні заходи Ви проводили в цьому навчальному році?

™ ___________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Які форми виховної роботи викликали найбільші утруднення? В чому причина такого стану?

™ ___________________________________________________________________________________________________________________________________

5. З якими труднощами Ви зіткнулися під час підготовки та проведення виховної роботи?

™ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Аналіз роботи “Школи молодого вчителя” за 2016-2017 навчальний рік

Протягом 2016-2017 навчального року робота “Школи молодого вчителя”була направлена на реалізацію наступних задач: оволодіння молодими вчителями основних нормативних документів про школу, накреслень Національної доктрини розвитку освіти, нових інноваційних освітніх технологій, сучасних методик викладання; аналізу проблем, які ставились перед вчителями в зв'язку з переходом школи на дванадцятирічний термін навчання і реалізацію Державних стандартів; знайомству з методичною літературою, кращим досвідом вчителів міста.

За 2016-2017 навчальний рік у “Школі молодого вчителя” було охоплено навчанням 2 молодих учителів, з якими проводилися як теоретичні заняття, так і семінари-практикуми.

Тематика занять була різноманітна, це:

- методичні рекомендації молодим вчителям щодо складання календарно-тематичних планів, щоденного планування, ведення класних журналів, організації робочого дня;

- дидактичні вимоги до сучасного уроку в світлі нових інноваційних технологій;

- етика спілкування учителя з учнями в урочний та позаурочний часи;

- виховання патріотизму старших і молодших школярів як соціально-педагогічна проблема;

- технологія виховання творчої особистості на уроках англійської мови;

- технологія колективної співпраці учителя та учнів на уроках

- урок у системі особистісно-орієнтованого навчання при вивченні історії.

Робота “Школи молодого вчителя” у 2017-2018 навчальному році буде направлена на:

§ вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань;

§ вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;

§ вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, волю);

§ вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементу будь-якого виду діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає:

- мету, мотив, засоби, план діяльності, реалізацію плану, контроль,

- корекцію, рефлексію;

§ вивчення типів та структури сучасного уроку, основних принципів навчання, раціонального застосування методів навчання;

§ вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;

§ вивчення методів формування комунікативних умінь (усних і письмових) в умовах особистісно-зорієнтованого підходу.

Склад

" Школи молодого вчителя"

Виноградненської ЗОШ І-ІІІ ст.:

1.Керівник : заступник з НВР - Дика В.В.

2.Вчитель-наставник Латарцева Н.О.

3.Молодий вчитель : Жукова І.І.

Кол-во просмотров: 511

Комментарии

Новости

Опрос

Хто відвідував наш сайт?

Календарь

Предыдущая Сентябрь 2019 Следующая
ПВСЧПСВ
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30